КОКАИН Fish Scale Курганинск

Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!

Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.

Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.

Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.

Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?

Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.

Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.

Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.

Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.

Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.

Окей, народ, приготовьтесь к атмосфере настоящего наркоманского кайфа! Сегодня я расскажу вам, как я стал героем собственного порока. Предупреждаю сразу - это не пример для подражания, а просто история, которую я хочу поделиться.

Весь процесс начался, когда я решил попробовать закладки. Друзья рассказывали, что это что-то фантастическое, совсем не такое, как обычная дурь. Они говорили о небесном состоянии, которое ты можешь достичь, если вдуться нормальной закладкой. Меня это затянуло, и я решил попробовать.

Однажды, блуждая в интернете, я наткнулся на объявление. "Мухоморы, настоящий кайф!" - гласила запись. Я не смог устоять перед искушением и решил заказать. Словно ребенок, ожидающий новогодний подарок, я ждал свою посылку. И вот, она наконец-то пришла.

Будто потеряв рассудок, я вдулся вместе с друзьями. Не могу передать словами, какие чувства охватили меня в тот момент. Это была настоящая галлюша! Весь мир казался ярче, звуки стали кристально чистыми, а цвета более насыщенными. Я ощущал себя королем мира, а всякие проблемы и тревоги исчезали, словно туман.

Мне показалось, что это как раз то, что мне нужно для полного счастья. И тут мне пришла на ум отличная идея - купить новую машину в кредит. Что может быть круче, чем кататься на своем собственном автомобиле, пускай даже в кредит?

Я отправился в автосалон, чтобы поискать что-то в касание. Но в голове у меня все еще крутились эти галлюши, и я не смог четко сосредоточиться на покупке. Поговорив с продавцом, я понял, что сейчас не лучшее время для таких трат. Но наркоман решительно отрицает факты, которые не подходят под его планы.

И вот, через некоторое время, я все же смог купить свою новую игрушку. Было ощущение, что я преодолел огромное препятствие и достиг своей мечты. Но, к сожалению, идиллия не продолжилась надолго.

Он одинокий вечер, когда я решил вдуться и пойти на прогулку на своей новой машине, случилось непоправимое. Поддавшись своим желаниям, я запустил барбы, и они отняли у меня последние остатки контроля.

Я уверенно и быстро мчался по проселочной дороге, но на пути внезапно появилось дерево. Из-за галлюши мне казалось, что дерево двигается, что оно препятствует мне наслаждаться своей свободой. Я попытался увернуться, но мой реактивный буйство столкнулся с реальностью.

Машину разорвало на части, как плюху разламывают на кусочки. Живите настоящей жизнью, а не иллюзорными кайфами!